Летун отпущен на свободу.

Новости Общество

13 січня 1877-го народився український інженер-конструктор, перший український авіатор Левко Мацієвич. Автор багатьох проектів кораблів, підводних човнів, протимінних заслонів.
У 1900 р. разом із Дмитром Антоновичем, Михайлом Русовим та іншими Мацієвич був серед засновників Революційної української партії (РУП). Українізував офіцерське оточення у Севастополі, разом з Олександром Коваленком створив у Народному домі Севастополя самодіяльній робітничий театр з українським репертуаром.
У травні 1910 р. після створення в Росії відділу повітряного флоту Мацієвич очолив групу з семи російських офіцерів, відряджених до Франції, Бельгії та Англії для вивчення авіаційного пілотажу. Одержав посвідчення авіатора № 178 — це фактично означало входження до двох сотень перших у світі льотчиків.
Розробив тип літального апарата, здатного піднятися з палуби морського судна. Разом з авіатором Єфімовим здійснив перші нічні польоти, працював над пристроєм, який мав рятувати льотчиків під час вимушеної посадки на воду.
У вересні 1910 р. Лев Мацієвич у Санкт-Петербурзі взяв активну участь у І Всеросійському святі повітроплавання, де завоював кілька призів і став улюбленцем публіки. Загинув у 1910році під час авіакатастрофи.
Про Левка Мацієвича в Україні нагадує пам’ятна таблиця на одному з корпусів Харківського політеху, табличка на одному з будинків райцентру Олександрівка Кіровоградської області: тут народився «піонер авіації і визначний діяч соціал-демократичного руху України», та встпновлене в Олександрівці погруддя.
Олександр Блок присвятив Мацієвичу вірш «Авіатор» в якому є такі рядки:
Летун отпущен на свободу.
Качнув две лопасти свои,
Как чудище морское в воду,
Скользнул в воздушные струи.
  •  
  •  
  •