Формула успіху екіперовки гонщиків

Новости Спорт Технологии

Цієї неділі, 26 березня, в Австралії стартує чемпіонат «Формула-1». Окрім болідів, супер гонщиків та обливання шампанським після перемоги є ще одна цікавість – амуніція.

Комбінезон пілота «Формули-1» можна назвати родичем космічного скафандра. Матеріал, з якого шиють комбінезони гонщиків — Nomex — розробка космічних інженерів. Це арамід сімейства нейлонів, схожий за будовою з кевларом, що не змінює своїх властивостей при нагріванні до 350 градусів Цельсія. В автоспорт він просочився завдяки Чарльзу Конраду: якийсь час Конрад був гонщиком, втім не досяг значних результатів, а згодом  став командиром Apollo 12 — другого американського космічного корабля з місячним модулем LM-6. Конрад розповів про дивовижний матеріал, з якого виготовляють парашути для апаратів Біллу Сімпсону, власнику компанії з виробництва гоночної екіпіровки. Сімпсон умовив Конрада зв’язатися з NASA, і, користуючись своїм авторитетом, роздобути хоча б невеликий фрагмент цього матеріалу.

Незабаром перший гоночний комбінезон з номекса побачив світ, а вже в наступному році його виробництво на заводах DuPont збільшили в 2,5 рази — про такий ринок збуту в компанії і не мріяли! Остаточним же тріумфом номекса став приїзд до Сімпсона Дена Герні — американського автогонщика, учасника чемпіонату світу з автогонок у класі Формула-1, родоначальника традиції обливатися шампанським на подіумі і засновника команди Anglo American Racers.

Замість того, щоб пояснювати щось словами, Білл просто опустив клапоть волокна в бензин і підпалив, а потім загасив – Ден Герні був приголомшений.

«Мабуть, найкраще якість нашої продукції довела аварія, що трапилася в 1979 році в Мічигані, — розповідає Білл. — Порівняно з нею пожежа Ферстаппена — просто багаттячко. Тоді на піт-лейн вилилося понад 1000 літрів метанолу, і, до загального жаху, він спалахнув. Вогонь охопив більш як 30 людей, але, на щастя, всі до єдиного були в наших комбезах, і серйозно не постраждав жоден».

Зараз компанія Simpson — провідний постачальник екіпіровки для гонок в Північній Америці. Як і три десятиліття тому, костюми пілотам шиють з номекса. Правда, в ходу вже кілька різновидів цього волокна. Якщо чистий полімер — Delta FF, йде на нижню білизну для гонщиків, то для комбінезонів більше підходить номекс III, в який додають 5% кевлара. Це дозволяє позбутися єдиного недоліку  «космічного» матеріалу — в результаті сильного нагрівання, номекс може втратити міцність, тобто з вогню пілот вийде без опіків, але з порваними ліктями і колінами.

У Формулі-1 комбінезони з номекса з’явилися в кінці 60-х, а ще через кілька років стали обов’язковими до застосування. Детальніше про екіпіровку:

Комбінезон важить півтора кілограма, причому третину маси припадає на рекламні нашивки. Комбінезон витримує відкрите полум’я палаючого автомобільного пального до 40 секунд. Цього часу має вистачити, щоб пілот у разі аварії залишив кабіну. Мікроклімат всередині комбінезона створюють клапани, які пропускають повітря. Знаходяться вони під поясом і рукавами. У разі аварії або спалаху комбінезон змінюють, навіть якщо він не постраждав. В середньому за сезон гонщик використовує близько 20 комбінезонів. На виготовлення костюма потрібно біля чотирьох годин.

Рекламні нашивки не горять і не плавляться, так як зроблені з вогнетривкого матеріалу і кріпляться до комбінезону вогнетривкими нитками.

«Погони» на плечах — не декоративна деталь, а функціональна. Це петлі, вхопившись за які, можна швидко витягнути з боліда травмованого в аварії пілота.

Шолом з ударостійкого матеріалу Lexan. Здатний витримати 30-секундний вплив полум’я з температурою горіння 138 градусів (не нагріваючись при цьому всередині більш ніж на 70 градусів) і удар кілограмової свинцевої кулі, що летить зі швидкістю 500 км/г. Шолом має високу шумоізоляцією, тому що в безпосередній близькості від голови пілота знаходиться двигун боліда. У шолом вмонтовано пристрій, який забезпечує гонщика питною водою — через високі перевантаження може відбуватися зневоднення організму.

Зовнішній шар високих черевиків — із замші та шкіри, просочених негорючою сумішшю. Зсередини взуття обшите тим же матеріалом, з якого зроблений комбінезон. Підошва заходить на п’яту, щоб захистити її від протирання — під час гонки пілот часто змінює положення ніг на педалях.

Загоряння в «гаражному провулку» Формули-1 трапляються не так вже і рідко. Однак, найчастіше вони носять локальний характер, і «погорільці» часом примудряються навіть перемогти, як Міхаель Шумахер в Австрії у 2003.

А ось в гонках серії CART механіки «горять на роботі» досить часто. Таке враження, що невелика пожежа в боксах стає в Америці звичною частиною автоспортивного шоу. Щоправда, видовище це за океаном виглядає не так яскраво, як у Європі. «Чампкари» заправляють спиртом, який горить синім, невидимим полум’ям. Через що глядачам часом навіть не зовсім ясно, чому хтось з механіків несподівано починає скакати або кататися по землі. Тай гасять спиртовий вогонь звичайною водою із стандартних відер. Що також виглядає досить архаїчно в наш космічний вік. Втім, подібні інциденти, як правило, проходять без серйозних наслідків. Адже, сучасна захисна амуніція має непоганий запас міцності

  •  
  •  
  •