День в історії: 3 квітня

Новости Общество

Дата 3 квітня не відзначається якимись особливими святкуваннями. Хіба що   неофіційним святом – Всесвітній день паті, відомий також як P-Day. Слово «party», яке використовується в лексиконі молоді, запозичене з англійської мови й означає вечірку, причому будь-якого рівня – від урочистого прийому до молодіжної тусовки в неформальній обстановці. Тематика, характер і сценарій заходу залежить від організаторів і учасників. Не дивлячись на веселий характер свята, воно було створене з серйозними намірами. Справа в тому, що ідея організувати День паті прийшла з фантастичного роману «Політ» американської письменниці Ванни Бонта. Книга закінчується зворотним відліком до 3 квітня 2000 року, коли у всьому світі має пройти масове свято, що об’єднує людство. Цей роман вийшов у світ в 1995 році, а вже 3 квітня 1996 року в США під девізом «Вечірка – це протилежність війни»  пройшов перший День вечірок. Головна мета свята — ідея, що для створення кращої реальності, в якій живе кожна людина, потрібно робити позитивні і активні дії, радіючи життю разом з іншими людьми, а не просто пасивно озвучувати думку «мир в усьому світі».

Серед історичних подій цього дня можна відзначити наступні:

1879 року Софію проголошено столицею Болгарії.

В 1885 році німецький винахідник Готліб Даймлер отримує патент на перший двигун з водяним охолодженням, потужністю 0,5 кінської сили.

Цей винахід став етапним у конструюванні автомобілів — нікому до того часу не вдавалось вирішити питання відводу тепла від двигуна, що надзвичайно розігрівався під час роботи. У двигуні Даймлера вода циркулювала навколо моторного блоку, і цей метод й досі використовується в автомобільній промисловості. Восени наступного року Даймлер збудував своє перше авто з двигуном власної конструкції.

Розробка  двигуна  тривала три роки. За основу мотора був узятий двигун Отто. В якості пального Даймлер вибрав не сиру нафту (як у Отто), а продукти її перегонки. У той час нафта перероблялася в  змащувальне масло, що використовувалося на залізничному транспорті та на пароплавах; гас, що випускався як пальне для освітлювальних ламп;  бензин, що вироблявся в невеликих кількостях як  засіб очищення і продавався в аптеках. Даймлер вибрав бензин через його здатність випаровуватися при низьких температурах. Пізніше, зіткнувшись з труднощами при випробуваннях двигуна, Даймлер розробив пристрій для створення паливо-повітряної суміші – першого у світі карбюратора.

1896 рік — у Мілані засновано «Ла Газзетта делло Спорт» — найавторитетніше спортивне видання Європи. Перші видання були надруковані на зеленому папері, в чотири сторінки і коштували 5 сотих ліри. Через три роки газета стала офіційно рожевою. В даний час газета друкується в 8 друкарнях Італії і 3-х за кордоном. До речі, спочатку «Ла Газзетта делло Спорт» була створена, щоб висвітлювати події перших Олімпійських Ігор в Афінах. Але незабаром стала головним спортивним виданням Італії. Не дивлячись на те, що газета охоплює безліч спортивних подій, футбол є головною темою і займає приблизно від 24 до 28 сторінок з 40. Виходячи з того, що видавництво базується в Мілані, газета приділяє особливу увагу «Інтеру» і «Мілану».

У 1932-му хірург Юрій Вороний у Харкові провів першу у світі операцію з пересадки нирки (26-річній жінці пересадили орган 60-річного померлого чоловіка).

1933 року літак уперше перелетів через Еверест.

В 1948 році Гаррі Трумен затвердив «план Маршалла» — програму економічної допомоги Європі після Другої світової війни. Однією з цілей програми була протидія поширенню впливу СРСР і соціалістичних ідей на країни Західної Європи. Економічна допомога надавалась лише за умови виконання певних вимог у політичній сфері, або в сучасних термінах — лише демократичним країнам. Деякі дослідники розглядають цю програму як фактичне оголошення Холодної Війни СРСР. Згідно з планом, 17 європейським країнам, які погодилися брати участь у проекті, протягом чотирьох років нараховувалось 13,15 млрд. доларів (5% валового національного продукту США). СРСР від участі у проекті відмовився.

1966-й —автоматична міжпланетна станція «Луна-10», запущена космічною ракетою 31 березня, була виведена на селеноцентричну орбіту Місяця і стала його першим штучним супутником.

У 1973 році американський інженер компанії Motorola, фізик Мартін Купер зробив перший дзвінок по мобільному телефону. Перший у світі мобільний телефон моделі DynaTAC важив 1,15 кг, його розміри —  22,5х12,5х3,75 см, містив 2 тисячі деталей, заряду акумулятора вистачало лише на 20 хвилин розмови. На розробку першої моделі стільникового телефону компанія витратила 10 років і 90 мільйонів доларів. 3 квітня в конструкторському відділі компанії Bell Laboratories пролунав телефонний дзвінок.

«Вгадай, звідки я дзвоню? – почув у трубці голос Мартіна глава дослідницького відділу Джоел Енгель. – Я дзвоню тобі зі стільникового телефону, реального стільникового телефону, кишенькового, портативного, справжнього стільникового телефону!».

Ще на початку 70-х років існували автомобільні радіотелефони вагою 12-14 кг,  які живилися від бортової мережі автомобіля. Саме тоді Мартін Купер зрозумів, що може створити невеликий зручний стільниковий телефон. На даху 50-поверхового Alliance Capital Building у Нью-Йорку була змонтована базова станція, де і відбулися перші випробування. Перший прототип мобільного оператора міг обслуговувати не більше 30 абонентів, з’єднуючи їх наземними лініями зв’язку. Перший серійний мобільний телефон Motorola з’явився у продажу в березні 1983 року, він важив вже 800 грамів і коштував 3,5 тис. доларів. Роздрібна ціна першого мобільного телефону прирівнювалася до вартості автомобіля. Як писала американська преса, володіння таким телефоном було питанням престижу для бізнесменів і символом високого положення в суспільстві для політиків.

 

1976. У Парижі відбулася перша церемонія вручення французьких національних нагород «Сезар» за досягнення у галузі кіно. Назву премія отримала на честь французького скульптора Сезара Бальдаччіні. Відомий виробами із металобрухту, в 1960-х він отримав світове визнання завдяки скульптурам з кістяків розбитих машин.

 

У 2007-му французький швидкісний потяг «TGV» встановив новий світовий рекорд швидкості для пасажирського потягу: 574,8 км/год.

3 квітня день народження Ігоря Святославича, князя новгород-сіверського, героя «Слова про Ігорів похід». Князь ігор народився у 1151 році.

1918 року народився український письменник Олесь Гончар. Двічі лауреат Сталінської премії, Шевченківська премія за роман «Людина і зброя», у 1964 році — Ленінська премія за роман «Тронка». Також написав «Собор”, «Прапороносці”, «Твоя зоря”, «Берег любові” та інші.

 

У 1961 році народився Едді Мерфі, американський кіноактор-комік, відомий за фільмами «Поліцейський із Беверлі Хіллз”, «Дівчата мрії”.

  •  
  •  
  •