15 січня ми відзначаємо День народження Агатангела Кримського

Новости Общество

15 січня 1871 року у Володимир-Волинському на Волині у російськомовній сім’ї народився Агатангел Юхимович Кримський,  український історик, письменник, перекладач, один з творців Академії Наук України (1918 року), і один із найвидатніших мовознавців світу,  Батько, татарин з білоруським корінням, був учителем історії й географії, мати походила з відомого польсько-литовського роду, тож Агатангел не раз підкреслював своє цілковито неукраїнське походження, а проте казав: «Я родивсь і виріс на Вкраїні та й українізувався«, став українофілом.

Дослідники досі рахують, скількома мовами володів Агатангел Кримський. А він сам жартома відповідав: «Легше буде сказати, яких я мов не знаю». Вважається, що він знав не менше 60 мов.

Агатангел Кримський був фанатом української мови: «Нам одібрано всякі мінімальні, елементарні права. Для нас і говорити своєю мовою – то вже є злочин; нашій нації гірше, ніж усім іншим націям«. Щоб нація зберегла мову, щоб нести освіту народові, А. Кримський написав і видав у Москві «Украинскую граматику для учащихся высших классов Приднепровья», «Практический курс для изучения малорусского языка» – призначені для самостійного вивчення.

Щойно Україна оголосила самостійність, як Кримський почав рватися до Києва. Упродовж місяця Володимир Вернадський добивався дозволу Кримському на приїзд із Москви, адже вчений погоджувався на переїзд тільки разом із бібліотекою, а це вагон книжок.

А. Кримський став одним із засновників АН УСРР, до 1928 р. був її вченим секретарем. У 1921-1929 рр. академік очолював Інститут мовознавства, був професором Київського університету. 1923-го року Кримський із рядом інших націоналістів видав російсько-український словник.

Не зважаючи на кволе здоров’я, астму, серцеву недугу, він носив дві пари сильних окулярів, професор працював по 18 годин на добу. Крім наукових праць, Кримський уклав три збірки поезій, перший в українській літературі філософський роман «Андрій Лаговський».

Від 1930 р. вченого часто викликали на допити, адже А. Кримський – «ідеолог українського націоналізму», з Петлюрою перебував у дуже близьких стосунках, вітав його у АН хлібом-сіллю;

Згодом, його перестали друкувати, ліквідували усі сходознавчі установи АН; Кримський працював для шухляди.

Напівсліпий, немічний самотній вчений потребував допомоги секретаря, читця або коректора. Таким помічником був для нього Микола Левченко, якого він усиновив і який з часом став дослідником, завідував академічною друкарнею. Дослідник історії науки Ігор Шаров у своїй книзі Вчені України: 100 видатних імен, зазначає, що 1929 року, коли почалися арешти, які завершилися інспірованим НКВС процесом над Спілкою Визволення України, Левченка разом з багатьма іншими співробітниками Академії було репресовано. Перед цим він своїм свідченням врятував Кримського від арешту. Після заслання Левченка залишилася його вагітна дружина і, щоб дати дитині ім’я, Кримський усиновив новонародженого хлопчика.

Стаття за збочення дала привід кримінальникам у зоні збиткуватися по повній. Левченко відбув термін, повернувся й повісився у квартирі Кримського. Ця трагедія підкосила вченого. З того часу він перестав стежити за своєю зовнішністю: носив подерті чоботи, подертий костюм, говорячи: «Нехай буде соромно владі, яка довела академіка до такого».

20 липня 1941 року 70-літній А. Кримський був арештований. Хворий і виснажений вчений помер у камері смертників у тюремній лікарні.

Щодо особистого життя – єдиним його коханням була Леся Українка. За рішенням ЮНЕСКО 1996 рік було оголошено роком Агатангела Кримського.

Джерело: uamodna

  •  
  •  
  •