У Києві запрацював «Музей виборчого трешу». Серед експонатів іменні тонометри, алкоголь, пивні відкривачки, секонд-хенд і навіть черговий Дарт Вейдер

Новости Общество Политика

Днями на четвертому поверсі Національного музею історії України в Києві запрацював «Музей виборчого трешу». Серед експонатів найрізноманітніші приклади «гречкосійства» кандидатів: агітаційні листівки та іменні тонометри, аптечки та пакети з секонд-хендом.

Детальніше  розповіла засновниця «Музею виборчого трешу», представниця руху «Чесно» Ірина Вівчар.

— Які експонати у вас найстаріші?

— З 90-х років. У нас є програми В’ячеслава Чорновола, агітки тих часів. До речі, є зразок ранньої агітації «95 кварталу», де є зображення чинного президента Володимира Зеленського — там вони агітують за кандидата в мери (цей кандидат зараз балотується у народні депутати від «Опозиційної платформи»).

Після найстаріших експонатів ми переходимо в інсталяцію, яка називається «Куточок школяра». Більшість наших відвідувачів — люди, до яких агітація вперше приходила, як правило, в шкільні роки. Всі ці щоденники з «тигрЮлею», лінійки «Партії регіонів» і ручки всіх можливих партій.

Також у нас є соціальна вітрина, там і оригінальний тонометр від депутата, табличка «реконструкція відділення гемодіалізу за підтримки депутата», медичні набори. Це дуже сумна історія, бо, напевно, для якоїсь бабусі дуже дорого купити собі тонометр чи аптечку, а це їй потрібно. Одну аптечку з брендуванням від політика ми попросили у жінки й ця аптечка стала експонатом у музеї, натомість ми купили їй такі ж медикаменти й сумочку.

У нас також є куточок технічних кандидатів. Це ті, які йдуть на вибори не для того, щоб перемагати. Навіщо тоді йти? Буває по-різному: відбирати голоси в конкурентів, брати участь у чорних піар-кампаніях, отримувати місця у місцевих виборчих комісіях. Є ще четвертий варіант (у нашому музеї таким технічним кандидатам присвячено куток) — перетворювати вибори у фарс, у шоу, переконувати виборців, що це несерйозно. В умовах нашої хиткої демократій це дуже небезпечно. Це не смішно й не прикольно. Дарт Вейдер із року в рік перероджується, знову балотується до Верховної Ради в 2019 році. Дуже сподіваюся, що це пройде повз увагою виборців.

— Варто згадати про секонд-хенд, який один із теперішніх кандидатів якось роздавав у сільській раді. Як це виглядало?

— Це дуже вражаючий арт-об’єкт і недавні часи – 2018 рік. За підтримки благодійного фонду, що носить ім’я кандидата, людям пропонували вживаний одяг. Це було в селі на Київщині. Цей одяг не розібрали і відвідувачі сільської ради писали гнівні пости у Фейсбуці: «як депутат сміє так поводитися, в нас нормальне й багате село, нам непотрібні ці коробки з секонд-хендом». Вживані речі роздавали від імені благодійного фонду, що носить ім’я депутата. Фактично це законний  спосіб обійти покарання за підкуп виборців та приховати гроші. І партії, і виборчі штаби мають звітувати про те, звідки в них гроші і як вони їх витрачають. Благодійні фонди за такими правилами не працюють.

— Чи складно було зібрати експонати для музею?

— Загалом у нас була певна база. Рух «Чесно» майже вісім років моніторить політиків, партії, вибори, ми зберігаємо агітки, тому в нас був певний фундамент. Також ми кинули клич у соціальних мережах, по своїй регіональній мережі, друзях, щоб нам надсилали експонати.

Зараз «Музей виборчого трешу» збирає експонати на наступний рік. Якщо ви стаєте свідком підкупу виборців — фільмуйте все на відео, ставайте в чергу, беріть усі брендовані пакети з «гречкою» і надсилайте нам Новою поштою. Пишіть у соціальні мережі та фіксуйте все. Долучайтеся!

— Багато людей можуть вважати: «я візьму гречку (чи ще щось), а потім проголосую за кого хочу». Чому так не варто діяти, а підкуп — це погано?

— Кандидати йдуть до ВР, стають депутатами, формують і контролюють уряд, ухвалюють закон про державний бюджет. Фактично вони розпоряджаються великою купою наших із вами грошей, податків. Це не співмірно з тими сумами, що вони витрачають на пакети з гречкою і навіть з олією.

Покатати людей на пароплаві (була в нас і така креативна «гречка») — це доволі дешево. Запитайте себе: чи готові ви віддавати свої податки в розпорядження людям, які підкуповують вас? Думаєте, вони потім не відіб’ють назад ці гроші, витрачені на рис, гречку й торти, якщо вони працюють такими методами?

Політики мають говорити про свої програми, про те, які рішення вони пропонують. Агітація — це нормально й законно. Але питання в тому, щоб ми говорили про зміст, а не вигадували якісь креативні форми, розваги й створювали шоу.

 

 

Джерело

  •   
  •   
  •   
  •