«Полум’я братерства»: у Польщі вшанують українців, які врятували Варшаву від більшовиків

Новости Общество Политика

Українські та польські скаути запалять «Полум’я братерства» на могилах бійців УНР 14 серпня о 18:00. Акція проходитиме у кількох десятках міст, зокрема у Варшаві, Любліні, Кракові, Кельце та Перемишлі.

Захід ініціювали польські гарцери спільно з українськими пластунами. Він адресований усім полякам та українцям, які хочуть віддати честь українським героям у 99 річницю Варшавської битви, повідомляє Інститут національної пам’яті.

Молодь хоче наголосити, що в спільній історії двох народів є позитивні моменти, які повинні бути основою для спільного будівництва кращого майбутнього.

«Нам усім треба постійно пригадувати світові, що саме воїни Армії УНР були тими, хто разом з польським військом зупинив наступ Червоної армії на березі Вісли у 1920 році та не дозволив тоді розлитися більшовикам по всій Європі», — кажуть організатори акції.

Варшавська битва розпочалась 13 серпня 1920-го. Польські війська завдали поразки Радянській Росії. Допомагали полякам війська УНР. Битва ще відома, як «Диво на Віслі».

12 жовтня 1920-го у Ризі — тепер це Латвія поляки та червоні підписали Ризький мирний договір, за яким припинили бойові дії в обмін на визнання поляками УРСР та остаточного приєднання до Польщі української Східної Галичини.

Симон Петлюра та війська УНР залишились із більшовиками сам на сам.

 

ВІКІПЕДІЯ:

Польські окопи під Мілосною, серпень 1920

Після Варшавської битви більшовики змушені піти на перемовини з Польщею. За наслідками перемовин між Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою та Українською СРР з одного боку, і Польщею, з іншого, на вимогу більшовиків до складу делегації Польщі не було допущено делегатів від Уряду УНР[9]12 жовтня1920 року в Ризі підписано радянсько-польське перемир’я, а 18 березня 1921 року — Ризьку мирну угоду[10].

Згідно з угодою більшовики визнавали за Польщею входження до її складу західнобілоруських земель до рік Двіни і Березини та західноукраїнських теренів у районі Полісся. Стосовно галицьких земель, більшовики погоджувались з їх міжнародно-правовим статусом як підмандатної території Ліги Націй з тимчасовим управлінням Польщею, затвердженим Верховною Радою Паризької конференції 25 червня 1919 року. На сході Галичини польські повноваження тимчасового зверхника мали за межу річку Збруч.

Під час польсько-радянської війни 1920 року українська сторона надала суттєву військо-політичну допомогу Польщі та зарекомендувала себе надійним партнером. Завдяки грамотним тактичним діям українського командування Армії УНР, героїзмові та звитязі рядових військових, вдалося не просто зупинити більшовицьке просування на захід та відвернути трагедію під Варшавою, але й зірвати більшовицькі плани «всесвітньої революції».

Після підписання сепаратної Ризької угоди, українські дивізії залишено напризволяще поляками під Проскуровом та Кам’янцем-Подільським. Не витримавши більшовицького наступу, українські війська перейшли 21 листопада 1920 року Збруч і були інтерновані поляками в таборах у КалішіАлександруві-Куявському та інших містах[11]. Так поляки віддячились своїм українським союзникам, які допомогли врятувати Варшаву від більшовиків.

  •   
  •   
  •   
  •