19 травня 1051 року київська князівна вийшла заміж за французького короля. Анна Ярославна — прабабця 30-ти французьких королів.

історія культура Новости Общество

19 травня 1051 року у кафедральному соборі французького міста Реймс київська князівна Анна Ярославна обвінчалася з королем Франції Генріхом І. Під шлюбним контрактом княгиня написала «Анна Ръїна» — королева Анна. Неписьменний Генріх І поставив хрестик. Пізніше донька Ярослава Мудрого писала батькові:

«У яку варварську країну ти мене послав; тут житла похмурі, церкви потворні і звичаї жахливі. Ти казав, що французи – розумний народ, а вони навіть письма не знають. Показала книжку королю. Він поморщився гидливо і каже: «Я не священик, щоб стільки читати! У нас в Європі жоден король читати не вміє» .

Анна зростала в культурній атмосфері держави, що на той час вважалася однією з наймогутніших і найрозвиненіших у світі. Приватні вчителі навчали князівну грамоті, історії, іноземним мовам, співам, малюванню, правилам етикету, — писала Олена Волик. Можна припустити, що вибір французького короля Генріха І, який просив руки Анни Ярославни, був зумовлений не лише політичними міркуваннями: слава про красу й розум руської князівни линула по всій Європі, дійшовши й до Франції. 14 травня 1049 року (за іншими даними — 19 травня 1051 року) король Франції Генріх І одружився з Анною Ярославною, дочкою великого київського князя Ярослава Мудрого. Існує легенда, що на Реймському Євангелії слов’янською мовою, яке, Анна Ярославна привезла з собою з Києва, до революції 1793 року присягали на вірність французькі королі. Офіційних джерел, які б підтверджували це, не має, — пише Вікіпедія.

Як пишуть дослідники, розум цієї видатної жінки вражав французів. В одному з листів до Анни папа римський Микола II писав, що дуже цінує її доброчесність, королівську гідність і повагу до церкви.

Дружина короля Генріха І займала неабияке становище в тогочасному французькому суспільстві й разом зі своїм чоловіком брала діяльну участь у керуванні державою. У Франції Анна поширювала ті традиції поваги до освіти, що визначали атмосферу й дух суспільства, у якому пройшли її дитячі роки і юність. Розповідають, що в похмурі 30-і роки сталінського беззаконня, коли більшовики хотіли знищити Софійський собор, французький письменник Ромен Роллан зустрівся зі Сталіним у Москві і захистив храм, заявивши, що його не можна руйнувати хоча б тому, що збудований він батьком французької королеви Ярославом Мудрим.

Анна — королева Франції,  народила трьох синів: Філіпа, Роберта і Гуго. Старший син став наступним королем і правив 48 років. Доньку київського князя вважають прабабцею майже 30 французьких королів.

Щороку 5 вересня у заснованому нею монастирі в курортному містечку Санлесі (за 40 км від Парижа) відправляється богослужіння за її душу, цей день вважається днем смерті Анни Ярославни. Збереглися фрескове зображення Анни в Софіївському соборі у Києві та пізніше скульптурне — на порталі церкви святого Вінсента в містечку Санлісі. У містечку є її могила, а також пам’ятник, подарований Україною в 2005 році.

Наприкінці 17 століття вчений абат Менетріє знайшов могилу Анни в церкві Вільєрського абатства, поблизу міста Етамп у Франції. Латинський напис на гробниці мовить: «Hic jacet Domina Agnes uxor quondam Henrici Regis, Eorum per miſericordiam Dei requiſcant in pace» (тут лежить пані Анна, вдова короля Генріха).

  •   
  •   
  •