«Пагоня»: про що співають білоруси

історія Новости Общество

«Пагоня» — Державний герб Республіки Білорусь, який символізує історичний шлях білоруського народу.

Коли на білоруські землі нападали вороги, її захисники — лицарі на коні зі щитом і мечем, голосно вигукували: «Пагоня!», «Пагоня!», що означало напад та повинність всіх чоловіків взяти в руки зброю і захистити свою землю.  «Пагоня» — народне ополчення, давня форма військової мобілізації. У випадку вторгнення ворога в межі держави, мобілізувалося все чоловіче населення, здатне тримати в руках зброю. Згодом з’явився герб, як символ тих лицарів, і його назва — «Пагоня».  Така легендарна версія походження герба.

 

За версією історичною, князь Вітовт, який сидів на престолі Великого Князівства Литовського з 1293-1316 року, був першим Литовським Князем, який використовував цей символ. Густинський Літопис, оригінал якого загублений, свідчить:

«Витен нача княжити над Литвою, измысли себе герб и всему князству Литовскому: рыцер збройны на коне з мечем, еже ныне наричут Погоня».

Великий князь литовський Ягайло в своїй (латинській) грамоті від 20 лютого 1387 року писав:

«… за стародавнім звичаєм, переслідування ворога є обов’язком кожного чоловіка в нашому краї; таке посполите ополчення заради вигнання ворога з нашої Литовське землі по-народному називається „Погоня“ (pogonia)»

На початку 20-го століття, після падіння Російської Імперії, герб Пагоня став символом білоруської національної ідеї і різних підпільних організацій.

У 1916 році, білоруський поет Максим Богданович, написав один з найбільш відомих і популярних віршів на честь цього символу.

Толькі ў сэрцы трывожным пачую
За краіну радзімую жах, —
Ўспомню Вострую Браму святую
І ваякаў на грозных канях.

Ў белай пене праносяцца коні, —
Рвуцца, мкнуцца і цяжка хрыпяць…
Старадаўняй Літоўскай Пагоні
Не разбіць, не спыніць, не стрымаць.

У бязмерную даль вы ляціце,
А за вамі, прад вамі — гады.
Вы за кім у пагоню спяшыце?
Дзе шляхі вашы йдуць і куды?

Мо яны, Беларусь, панясліся
За тваімі дзяцьмі уздагон,
Што забылі цябе, адракліся,
Прадалі і аддалі ў палон?

Бійце ў сэрцы іх — бійце мячамі,
Не давайце чужынцамі быць!
Хай пачуюць, як сэрца начамі
Аб радзімай старонцы баліць…

Маці родная, Маці-Краіна!
Не ўсцішыцца гэтакі боль…
Ты прабач. Ты прымі свайго сына,
За Цябе яму ўмерці дазволь!..

Ўсё лятуць і лятуць тыя коні,
Срэбнай збруяй далёка грымяць…
Старадаўняй Літоўскай Пагоні
Не разбіць, не спыніць, не стрымаць.

У 1993 році Володимир Мулявін — художній керівник вокально-інструментального ансамблю «Пісняри», поклав вірші на музику і клич «Пагоня» отримав друге життя — пісня стала неофіційним гімном білоруських патріотів.

Сучасна версія у новому звучанні:

ПС.

Пого́ня (біл. Пагоня, пол. Pogoń, лит. Vytis) — герб багатьох білоруських, литовських, російських, польських, українських княжих родів. Наприклад, в Україні герб із символом вершника з мечем на коні у князів Острозьких, у міст Славута (історичний герб міста) та Ізяслав, селища Старий Чорторийськ, Житомирської області (символізує Полісся), Старокостянтинівського району:

 

 

 

 

 

  •   
  •   
  •