«Прийди янголе»: медитативні балади Ігора Цимбровського

культура музыка Новости Общество

Його порівнюють з James Blake, Antony and the Johnsons, Arthur Russell, MIJ і Benjamin Clementine. А поміж тим, Ігор Цимбровський — головний архітектор львівського музею народної архітектури та побуту «Шевченківський гай». І музикант.

У 1996 видав магніто-касетний альбом «Прийди янголе» на польському лейблі Koka Records. У Польщі Цимбровський викликав неабияке захоплення. В Україні широкого визнання не отримав.

Перший публічний виступ був в 1987 році в приміщенні Лісотехнічного інституту і, за словами музиканта, це фактично перший офіційний концерт незалежних українських виконавців. У 1989 були фестивалі «Чорна рада» і «Червона рута», у 1991 харківська «Нова сцена» та «Українські ночі» у Гданьску. У 2000 році одна з композицій Ігора Цимбровського  потрапила до компіляції Music The World Does Not See.

  • Зараз, після випуску вінілу пару років тому, постала дилема… Багато хто хоче мене запросити на виступи, але в старому форматі (так принаймні говорили посередники, в яких не було зі мною до порозуміння в тій справі). А пройшло майже 20 років! І це стало великою проблемою і непорозумінням: виходило, що я мав повторювати альбом 23-літньої давності. Чи може відкривати рот і імітувати гру під фонограму. А я в дещо іншій манері зараз працюю, з 2012 граю на електричному піаніно. То вже трохи інша музика. Ритмічна.

 

  • Вихід з андеграунду — це природний процес. Для того існує андерграунд, щоб з нього виходити. В снобістичному розумінні комусь може хочеться в нього заходити, але штучно це не вийде.
    Там не можна сидіти вічно. Там теж є смерть своя.

 

 

  •   
  •   
  •