Kherson.FM

Херсон ФМ Радио

«Спробуйте, вам сподобається!», — Вікторія Гавренкова

Стильна пані в елегантній кремовій сукні, черевички на підборах, вишукані прикраси та… масивний чорний годинник на тонкому зап’ясті. Здавалося б, аксесуар порушує гармонію образу. Насправді  — підкреслює його. Характеризує так само як і фраза, винесена у заголовок.
Коли Вікторія Гавренкова щось рекомендує, впроваджує, підтримує вона впевнена: «Спробуйте, вам сподобається!»

Вікторія  —  майстер спорту з академічного веслування, першорозрядниця з легкої атлетики, скрипалька, інженер-механік, економіст, топменеджер, бізнеследі, співзасновниця групи компаній «KAISSA». А ще депутат обласної ради і голова постійної комісії з питань бюджету та фінансів, очолює громадську організацію Добродія-Херсон, попри три вищі освіти досі вчиться і мотивує інших.

З перших вуст.

Про бізнес.

Займатися підприємницькою діяльністю почала у 1991 році, це була торгівля продовольчою групою товарів. У 1994 – перший експорт: до Росії відправляли консервацію, а звідти привозили оргтехніку. 1996-го займалася розведенням риби, потім виробництвом майонезу, зараз топменеджер, співзасновниця групи компаній «KAISSA» —  херсонського виробника соняшникової олії.
До 2014 року нам вистачало внутрішнього ринку. Потім відколовся Донбас, Крим і 40% реалізації відійшли. Зараз ми розвиваємо експорт, всього за 4 роки налагодили постачання нашої продукції у 55 країн світу. Виходу на міжнародний ринок сприяло те, що починаючи з 1 червня 2017 року нам автоматично повертали ПДВ.

Я – виробничник. Мене завжди цікавило, як налагоджується бізнес-процес.

Що відбувається там, де немає відвідувачів, гостей, наскільки власник любить свою справу і робить все, щоб було комфортно і безпечно. Виробничник виробничника відчуває. Він приходить на підприємство і перша думка: «Ух ти! Як він це робить? А це?». От, наприклад, приїжджаю у готель. Мене цікавить, як там все облаштоване. Не ліжка-шафи, а сам процес. У виробничника мізки заточені на створення. І нечасто виробничник – той, хто створює – піде щось руйнувати. Настільки звикаєш працювати на зростання – щось розширювати, удосконалювати, чи бодай стабілізувати. Мені подобається спілкуватися з виробничниками.

Про виробництво.

Хтось думає, що виробництво – це щось виробляєш і реалізуєш продукцію. Насправді виробництво – це ще й, наприклад, охорона праці. Щоб люди, які прийшли на роботу, цілими і неушкодженими з роботи пішли. Це ще й робота з персоналом – підбір кадрів, навчання. Це безпека якості товару.

Ми возимо наших працівників на відпочинок, хто працює у нічні зміни – отримує молоко, мінеральну воду. Охочим навчатися, отримати другу, третю освіту власники бізнесу сплачують за навчання. У нас ніколи не було мінімальних заробітних плат, працівники офіційно працевлаштовані, ми сплачуємо всі податки. Ми взагалі цінуємо людей і робимо все, що від нас залежить, для їхнього розвитку.
Студенти ХДУ проходять у нас практику, при чому, проходять не номінально, а методом занурення: приїжджають логісти, які хочуть з нами працювати, разом із зовнішньоекономічним відділом на зустріч відправляємо і практикантів. Вчіться, адже логістика – це те, з чим вам доведеться працювати. Далі, створюємо нову торгову марку – у процесі створення від самого початку беруть учать практиканти. Зараз до нас черга з охочих проходити практику, тому що у нас цікаво, тому що ми залучаємо до виробничих процесів.

 

Для мене важливо, щоб виробництвом цікавилися діти. Зараз, коли вони приїздять до нас на екскурсії, вони дивуються: «У нас є такі заводи?!». Я кажу – так! «І ми тут потрібні?!», – так, ви тут потрібні, є робота, і робота цікава.

 

Про хабарі.
Раніше ми не експортувалися, тому що я хабарів не даю. Це принцип, пов’язаний і з самим фактом хабарів, і з роботою. Приходять на підприємство з перевіркою пожежники, наприклад, чи податківці, так от я вважаю, що у мене має бути все впорядковано, щоб працювати людям було безпечно, щоб було впорядковане обладнання. Якщо ви побачите якісь порушення – вкажіть на них і я їх виправлю. Вважаю, що недоліки потрібно усувати, а не платити, щоб на них закрили очі. А ще давати хабарі ніколи не буду, тому що це розвиває корупцію і вона росте у геометричній прогресії: сьогодні дав одним, завтра прийшли інші, і т.д.
Правила створені не для того, щоб когось штрафувати, правила створені для того, щоб люди були у безпеці.

                                З допису у Фейсбуці.

Про тайм-менеджмент, або як все встигати.
Правильно організувати роботу – ось і все. Вони (працівники, — ред.) у мене не ходять, вони літають. Я літаю і вони за мною літають. Кажу, якщо я старша за вас і літаю, то як ви можете повільно ходити? Потрібно рухатися! Вперед! Якщо я вчуся, чому ви не вчитеся? Нові технології, ще щось нове – вперед, за мною!

Люблю швидко приймати рішення, люблю аналізувати. В мене немає такого, щоб я зупинилася і не рухаюсь. Я у постійному русі.
Є помічники, які мені допомагають у громадській роботі, у депутатській діяльності і на виробництві, адже я – СЕО всіх компаній (CEO — chief executive officer — головний виконавчий директор. Найвища виконавча посада у компанії, — ред.)
Звісно, є директори, що керують виробничим циклом на заводах у Дар’ївці, Сірогозах і Каховці, транспортному підприємстві у Таврійську. Але структуру вибудовую я, плани і матеріальні складові у мене, і я все перевіряю.

Що відбувається на заводі у Сірогозах, як триває завантаження у Каховці, чи вчасно виїхали з Таврійська – за всіма робочими процесами можна спостерігати з офісу у Херсоні.

Про персонал

Мені повільні люди не потрібні. Не такі, що повільно ходять, а такі, що не ростуть, не розвиваються, не працюють.

Люди, які йдуть від нас, тому що не відповідають нашим критеріям, для яких у нас зависока планка, на інших підприємствах стають зірками. До нас влаштовувалися на роботу директори з великих заводів України і працювали всього місяць-другий. Вони слабкі. У чому це проявляється? Наприклад, до мене не можна приходити і розказувати якусь нісенітницю про цифри — я досконало знаю податковий і бухгалтерський облік, у будь-який момент відкрила обіг, подивилася, якщо потрібно додатково зроблять звіт, я все проаналізую і зроблю висновки.

З дитинства завжди все рахую. Прораховую елементарні речі. І працівники у мене все прораховують. Прорахування має бути доведеним до автоматизму, стати звичкою. Років 10 тому прийшов до мене один наш директор з пропозицією, за його словами, хорошого проекту. Цікавлюся терміном окупності. Каже, десь за два роки окупиться. Відправила його розраховувати. Повертається – проект нам не підходить, там термін окупності більший, і з’ясувався момент, який він спочатку не врахував. Ось так. Потрібно все прораховувати.

Як і на будь-якому підприємстві, у нас є бухгалтерія, і тут цікаво: у Херсоні немає жодного бухгалтера-зарплатника, якого ми могли б до нас запросити, кожного потрібно навчати. Зазвичай, бухгалтер зарплату нараховує шаблонно – робочі дні, лікарняні, відпустка. У нас не так: якщо працівник бодай на одну годину відпросився – на підприємстві пишеться наказ заміщення іншим працівником, і тоді він йде у власних справах. Не дай бог щось станеться, а в людини стоїть «вісімка», людина нібито на роботі.

У нас така система, що працівник, який займається закупівлею, наприклад, комплектуючих, по-перше, не отримував відкатів. По-друге, не купував втридорога. Є служба безпеки, яка контролює цей процес, моніторячи цінову політику. Якщо матеріали закуплені за завищеною ціною – відповідальний сплачує різницю зі своєї кишені. Розумієте, якщо ви йдете щось купувати для себе, для своєї родини, ви ж не купуєте першу-ліпшу річ без огляду на ціну, ви ж хочете, щоб покупка була максимально вигідною, навіть, якщо вона вартісна. Чому на виробництві має бути інакше? Обумовлю, що справа не у порівнянні, наприклад, Німеччини й Китаю, хоча й у Китаї є комплектуючі, які не поступаються якістю. Все залежить від виробника.

Про кризу і карантин.
Жодна криза не була для нас збитковою, у кризи ми навпаки зростали. Так, ринку дуже не просто, потрібно постійно монітори ситуацію, аналізувати і швидко реагувати. Наприклад, у 2019 році про ОВДП почали писати у жовтні-листопаді, ми ситуацію контролювали ще з червня, бо пропрацювали її з банкірами раніше. Якби не контролювали, то так, як зараз, не працювали б. Деякі заводи вирізають обладнання, виробництво просто лягає.

Карантин створив для бізнесу труднощі, безумовно. Оголив проблеми, які вже були у зародковому стані. І показав нові можливості. Наприклад, як зробити комунікацію більш доступною. Раніше культура бізнес спілкування передбачала особисті зустрічі, особливо країн Сходу – там люблять, щоб до них приїжджали укладати договори, особливо масштабні. Зараз люди почали спокійно сприймати такі речі, як переговори онлайн.
Буквально днями українська компанія з іноземними інвестиціями запрошувала нас наступного тижня на зустріч у Києві. Кажу, навіщо чекати? Давайте поспілкуємось у зумі. Обрали зручний час і продуктивно поспілкувалися. Прекрасна можливість економити час, швидко приймати рішення і рухатися далі.
Ще про новації: раніше, перш ніж укладати договір про співпрацю, приїжджали подивитися, чи є взагалі той завод у реалі, і який він. Зараз достатньо зробити декілька ключових дзвінків. Нещодавно Ані (донька Вікторії, яка керує відділом зовнішньої економічної діяльності, — ред.) зателефонували з торгово-промислової палати із запитанням стосовно одного підприємства, наскільки прозора його діяльність, чи можна йому довіряти? Інший дзвінок стосовно цього підприємства був до експортного відділу ОДА. Відтак, клієнт може не приїжджати, аби впевнитися у надійності підприємства, а отримавши резюме двох надійних джерел спокійно з ним працювати.
Виключення становлять виставки. Вважаю, їх потрібно обов’язково відвідувати – це не тільки спілкування, а й дотик до буквально всього світу в одному моменті, ти бачиш хто, що і як робить.

Про громадську діяльність.
З 2014 року очолюю громадську організацію Добродія-Херсон. В організації надають юридичні послуги всім, хто їх потребує і звертається до нас по допомогу. На жаль, іноді доводиться виконувати роботу замість державних органів.
Наприклад, у жінки похилого віку не брали в обробку документи на позбавлення батьківських прав її доньки-наркоманки, дітьми якої жінка опікується вже три роки. Координатор організації допомогла з оформленням усіх документів – бабуся отримуватиме на дітей допомогу від держави. Рух почався після привітання координатора: голова ГО Дободія-Херсон -Гавренкова Вікторія. Ми хочемо, щоб все було згідно із Законом. Які Ваші повноваження? Одразу всі включаються і починають щось робити. Ну це ж не правильно! Люди отримують заробітну плату – виконуйте свою роботу!
Організація існує за рахунок фінансування компанії, ми ні в кого грошей не просимо. Винаймаємо офіс, виплачуємо зарплату координаторам, юристу, проводимо різні заходи. Наприклад, з профорієнтаційної роботи для школярів, проводимо уроки фінансової грамотності, приділяємо увагу дітям з вадами зору і слуху. Я особисто відвідую різноманітні заходи: днями діти, що мають вади слуху, грали у теніс, перед цим була на змаганнях з плавання, потім в УТОСі. Дивіться, яку поробку зробила дівчинка, що зовсім не бачить! Ще й інших навчає.

 

Коли я була підприємцем-початківцем мені ніхто ніколи не допомагав, тому що фактично ніхто нічого не знав. Не було ні літератури, ні інтернету. Зараз я хочу дати підприємцям-початківцям потрібні їм інструменти, тож при торгово-промисловій палаті створили комітет жінок-підприємниць. Зрозуміло, що головна мета комітету – просвітницька, але теорія не повинна залишатися без практики, інакше з неї не буде зиску, потрібні практичні навички, корисна інформація, те, що ти можеш брати і вже використовувати.
Наприклад, реєстрація торговельної марки: куди йти, з чого почати, на що звернути увагу. Підприємці діляться досвідом і дають поради, як би у тій чи іншій ситуації діяли вони. Ось такі зустрічі важливі, корисні та продуктивні. Вони допомагають зростати й це для мене за щастя, бо сьогодні підприємець — початківець, завтра середній, а за тим вже й великий. Або людина залишиться на тій самій стадії, але отримуватиме задоволення від роботи, буде незалежною і успішною. Мені таке подобається.

Про благодійність і відзнаки.
Ми роками займаємося благодійністю і ніколи не афішували що, кому, куди й скільки відправили. Аж допоки нашу благодійність почали ставили собі в актив інші. Так було з волонтерською діяльністю на сході України.
З 2014 року відправляли нашим бійцям на Сході технічні засоби захисту, броньовану техніку, будівельні матеріали, медичні препарати.

У 2017-му Вікторія отримала відзнаку Президента України “За гуманітарну участь в антитерористичній операції”. Дотепер допомагає родинам загиблих, людям, що змушені були покинути свої домівки через війну.

Не заради нагород щось роблю, хоча їх чимало, просто я така людина. З дитинства була такою.

Про політику.
Вікторія Гавренкова  — депутат обласної ради VІІІ скликання і голова постійної комісії з питань бюджету та фінансів. Заробітну плату не отримує, працює на громадських засадах. Зараз посада голови бюджетної комісії виведена зі штату виконавчого апарату Херсонської обласної ради. До цього голова бюджетної комісії отримував заробітну плату у розмірі 50 тис.грн.

Не планувала йти у політику, все це відволікає від роботи. Але через діяльність Добродії зіштовхнулася з тим, що є дуже багато хороших людей, яким потрібна допомога і я можу їм допомогти, як приватна особа. Політик же може допомогти глобальніше, впливаючи на систему.

Коли якесь питання виноситься на розгляд бюджетної комісії, спочатку розбираюся з цифрами. Якщо щось не зрозуміло – виїжджаю на об’єкт і вже орієнтуюся на місці, що і як. Ніколи не роблю висновків, допоки сама не подивлюся, тому що цифри можуть казати одне, а насправді все буде інакше. Це правило справедливе як для бізнесу, так і для роботи в бюджетній комісії.
Якщо раніше я досконало не знала стан справ у медицині, культурі, освіті, спорті то зараз цілковито занурююся у ці питання, адже там, де стоїть мій підпис, рішення мають біти вивірені, правильні. Щоб я могла відповісти на будь-яке питання стосовно доцільності прийнятого мною рішення.

Про навчання.
У школі любила точні науки: математика, фізика, хімія. Напрямок подальшого навчання здавався логічним – економіка. Але я думала, боже, що ж я буду із папірцями робити? Я ж зійду з глузду! Тож, вирішила отримати більш практичну, прикладну професію і за першою освітою я інженер-механік, спеціалізація – технологія машинобудування, метало ріжучі станки. Після технічного таки отримала економічне, бо вивчила все, до чого дотяглася і мені було мало, далі МІМ – бізнес-школа з програмами для вищого управлінського персоналу та спеціалізованих програм з фінансів, маркетингу, ефективного лідерства. Стажувалася у Макао і Гонконзі – було круто! 31 травня 2019 року захистила кандидатську, відтак, я кандидат економічних наук.

МІМ  — Міжнародний інститут менеджменту, заснуваний у 1989 Міжнародним інститутом менеджменту у Женеві (пізніше IMD, Швейцарія) та Інститутом економіки Академії наук УРСР. Програми акредитовані міжнародною асоціацією CEEMAN. Кожні кілька років бізнес-школа проходить аудит однією з найбільш престижних європейських асоціацій – EFMD

Про дітей.
Доньці й сину стосовно вибору професії власної думки не нав’язувала. Втім, була одна умова стосовно роботи у моїй компанії. Казала дітям – дорога сюди для вас завжди відкрита, але якщо ви захочете у мене працювати, до цього мусите два роки відпрацювати на будь-якому іншому підприємстві. Одразу після інституту ви до мене не потрапите.
Син обирав між юриспруденцією та сферою IT, у висновку обрав IT, адже як для юриспруденції він занадто чесний і принциповий. Зараз живе і працює у Києві. До речі, працювати почав ще з третього курсу, навчаючись при цьому на стаціонарі, на бюджетній формі навчання.

Донька завжди мріяла про ветеринарну медицину, навчалася на стаціонарі НУБіП, (НУБіП  — національний інститут біоресурсів і природокористування, — ред.), отримувала стипендію і працювала з першого курсу. Втіливши дитячу мрію у життя вирішила змінити сферу своєї діяльності. Зараз їй цікава міжнародна економіка.
Ніколи нікого ні до чого не примушую. Кажу: я їду на такий захід, хто хоче – долучайтеся. Вважаю, дітям не потрібно розказувати, що і як робити, головне робити самому. А вони підтягнуться.

Це цікаво

У дитинстві мене вважали шульгою, оскільки лівою рукою користувалася, як правою – тримала ложку, писала. Раніше таких дітей перевчали, прив’язуючи ліву руку і таким чином мотивували писати правою. А згодом з’ясувалося, що я взагалі амбідекстер.
Якось у газеті «Піонерська правда» була стаття про 14-річного хлопчика, який вміє писати у дзеркальному відображенні. Мені стало цікаво і я спробувала сама. Вийшло! Тож, я однаково добре пишу і правою і лівою рукою, можу писати одночасно, та ще й у дзеркальному відображенні. Мені абсолютно не важко, це виходить просто і невимушено. Інколи замислююся і виводжу дзеркальні літери, цифри, якісь замітки. До речі, важливі документи можу підписувати саме у дзеркальному відображенні, знаю, що так підпис ніхто не підробить.

Амбідекстер – людина, яка в рівній мірі володіє обома руками.

 #ПрозорийБізнесРеальність
Під таким хештегом у Фейсбук Вікторія Гавренкова щосереди публікує дописи про бізнес в Україні: на які труднощі натрапляють вітчизняні виробники? Наскільки легко вести чесний і прозорий бізнес в Україні? Як утриматися «на плаву» під час нестабільного валютного ринку та тенденції до росту цін на сировину?

Майонез не повинен мати гіркоти й сторонніх запахів. Якщо він віддає старою олією, значить виробник взяв не якісний продукт.

Запашної олії з поля не споживаю. Запашна олія зараз не настільки безпечна і корисна, як раніше: поля обробляють величезною кількістю, умовно, хімії, і всі ці домішки потрапляють в олію. Тож, рафінація і дезодорація розраховані на те, щоб олія була чистою і безпечною.

 

Люблю людей. Хочу, щоб Херсон, взагалі область були розвиненими. Хочу, щоб навколо мене було багато фінансово забезпечених, розумних та успішних людей. Мені комфортно знаходитися в такому середовищі. Трапляється, у людини є потенціал, але немає можливості його реалізувати. Я кажу, добре, пішли зі мною, у тебе все вийде! Людина йде і в неї все виходить, а коли у людини все виходить, вона вже не зупиниться. Просто не зможе зупинитися.

Спілкувалася Елла Стефанова